Меню Закрыть

Водне хрещення – крок до вічного життя

У «Церкві Різдва» євангельських християн міста Суми відбулось водне хрещення. Дванадцять чоловік уклали заповіт з Богом та приєдналися до духовної сім’ї.

Недільний ранок. Огорнуте хмарами небо, дощ, розмита грунтова дорога, якою важко проїхати. І раптом – наче потрапляєш в інший світ. Мальовнича галявина на березі річки, безліч сповнених радістю людей, усмішки, які здаються теплішими за промені сонця.

Дванадцять обраних

А ось і вони – іменинники нинішнього дня, трохи схвильовані, урочисті, вбрані у біле. Мимоволі згадуються слова із книги «Об’явлення»: «Переможний зодягнеться у білі шати; і не зітру ймення його з Книги життя, і визнаю ім’я його перед Отцем Моїм…»

Сьогодні їх дванадцять – особливе біблійне число. Дванадцять чоловік, віком від 17-ти до 53-х років, які справді є переможцями. І не тому, що найбільш сильні, здорові, успішні. Просто ці люди прийняли найважливіше у своєму житті рішення – присвятити своє життя Ісусу Христу, отже, перемагати свої гріхи, темряву, прокляття, зло цього світу і бути з Богом як на землі, так і у вічності.

Олена Деменко прийняла хрещення разом з чоловіком Леонідом і братом Володимиром
Олена Деменко прийняла хрещення разом з чоловіком Леонідом і братом Володимиром
Дивовижні шляхи вели кожного з них до цього благословенного дня. Олена Деменко, перебуваючи у декретній відпустці, вирішила піти на курси церкви зі створення сайтів. Євангелізаційну частину навчання сприймала спершу, як непотрібний «доважок». Але минав час, Дух Святий торкався серця молодої жінки. Вона покаялась, почала відвідувати Богослужіння, а потім привела до церкви свого чоловіка Леоніда і брата Володимира. Тож водне хрещення вони приймали всі разом.

У стосунках з Господом Василя Кагитіна значну роль відіграла заочна Біблійна школа «Емаус», а Володимира Петренка – спілкування з колегою-християнином, який, ставши віруючим, кардинально змінився й позбавився багатьох шкідливих звичок. Свій шлях пройшла і Наталія Карабут, за яку гаряче молився син, невістка та вся її родина. І нині жінка, незважаючи на проблеми зі здоров’ям, почувається невимовно щасливою та живе повноцінним духовним життям.

Спільна радість на небі і землі

За всіх, хто приймав водне хрещення, молилась церква; як і на будь-якому Богослужінні, під відкритим небом християни славили Бога у піснях. У своєму слові пастор «Церкви Різдва» Вадим Лисенко нагадав присутнім вірш із Євангелія від Івана, який часто називають «золотим»: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, віруючий в Нього, не загинув, а мав життя вічне».

«Бог є любов і стосунки з Ним будуються на любові. Він дарував нам максимум любові, віддавши Свого Сина. І вічне життя він дарує кожному, підкреслю, кожному, хто вірує в Ісуса Христа і виконує Його заповіді. Тож ви зробили єдино правильний вибір», — звернувся до охрещуваних пастор Вадим.

Ось і настає мить хрещення – мить, коли, здається, саме небо єднається з землею, адже одночасно радіють і янголи на небесах, і брати та сестри на землі. «Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев’ятдесятьох і дев’ятьох праведників, що не потребують покаяння» (від Луки 15:7).

«Чи віруєш в Ісуса Христа, як свого Господа і Спасителя?» — запитують пастори кожного, хто входить у воду. «Вірую!» — одна за одною звучать відповіді. Занурення у воду – як символ смерті для гріха і відродження для вічного життя. «Сонми спасенних душ торжествують. Алілуя!» — славить Бога церква.


Ще одна важлива подія цього дня – Причастя. Слово про значення Вечері Господньої від молодшого пастора Станіслава Ревенкова – і всі члени духовної родини здійснюють це велике таїнство. Похрещені причащаються Тіла і Крові Христових вперше, і в ці святі хвилини кожен з них звершує коротку молитву.

Після Причастя, за доброю традицією – вітання від братів і сестер, квіти, подарунки, сльози радості. З нагоди свята брат Михайло Юхта подарував присутнім власний вірш. Через негоду спільна трапеза не відбулася, але на дивовижно благословенну атмосферу дня ця маленька прикрість вплинути не могла. Адже попереду у кожного, хто є частинкою Тіла Христового, Церкви, так багато щасливих днів, сповнених духовним зростанням, служінням, спілкуванням, дивовижними відкриттями, які Господь щедро дарує Своїм улюбленим, таким дорогим Його серцю дітям.